Статті

Жировицька ікона Пресвятої Богородиці «Жировицька»

 Моляться про налагодження дівочої" долі, щасливий шлюб
та за дітей.
Історичний опис. В 1191 році в Литовському князівстві у містечку Жировиці, пастухи пасли череду недалеко від лісу і одного разу, побачили в лісі надзвичайно яскраве сяйво, що виглядало як полум'я. Таке явище збудило в них цікавість. Вони підійшли ближче й побачили на дереві осяяну світлом ікону Богоматері. Сильне світло та побожний страх довго не дозволяли їм підійти до самого образа. Але коли світло, що опромінювало ікону, помалу зникло, пастухи поклонилися образу Богоматері, зняли його з дерева й віднесли до свого пана - Олександра Солтану, хранителя скарбниці литовської. Він взяв образ, замкнув його в скриню та сповістив про чудесне явлення своїм знайомим, для чого й запросив їх негайно. Усі з подивом слухали його розповідь і побажали бачити ікону. Олександр пішов за нею, але ікони в скриньці не було. Це дуже здивувало його, адже незадовго перед цим він сам бачив образ. Через деякий час ті ж пастухи, і на тому ж місці, знову знайшли образ Богоматері та знов принесли його до свого пана. Олександр, вважаючи себе недостойним залишити святу ікону у своєму будинку, одразу дав обітницю на місці явлення ікони спорудити храм на честь Пресвятої Богородиці. Незабаром був заснований  дерев'яний храм, в якому і була поставлена ікона Богоматері. Через десять років в церкві відбулася пожежа та знищила її дощенту. Скільки не докладали зусиль врятувати ікону Богоматері з вогню, усе було марно. Здавалося, чудотворна ікона загинула в полум'ї. Так думали всі, і все сумували про її втрату. Одного разу малі діти гралися на горі, біля підніжжя якої стояв спалений храм. Раптом бачать вони вдалині: якась діва в променистому сяйві сидить на камені. Діти не насмілилися підійти до неї, але поспішили сповістити про це своїх домашніх. Звістка дійшла до священика. Прийнявши сказане дітьми бачення за Божественне одкровення, усі відправилися на гору і, підходячи до зазначеного каменю, побачили на ньому палаючу свічу; коли ж підійшли до самого каменю, знайшли на ньому ікону Богоматері Жировицької яка анітрохи не потерпіла від пожежі. Священик і жителі Жировиць, невимовно обрадувані віднайденням ікони, взяли її та поставили в будинок священика, після чого приступилися до будівництва нового храму. І збудувавши його у найкоротші строки, освятили на честь Богоматері, а потім поставили в ньому чудотворну ікону.

 Молитва: О Примилосердна Владичице, Діво Богородице! Якими устами торкнуся до святині Твоєї, або якими словами сповідатиму щедроди Твої, що їх людям являла Ти? Бо жоден, хто прибігає до Тебе, не відходить невислуханим і без допомоги. Від юності моєї шукаю Твоєї помочі і захисту і  ніколи не був позбавлений милосердя Твого. Споглянь, Владичице, на скорботу серця мого і побач рани душі моєї. І нині, схиливши коліна, стоячи перед пречистим Твоїм образом, приношу Тобі мої моління. Не позбав мене всесильного заступництва Твого в день скорботи моєї, і в день печалі моєї заступи мене. Не відвернися від струмені сліз моїх, Владичице, і радістю наповни серце моє. Пристановищем і захистом будь мені, Милостива, і промінням світла Твого розум мій просвіти. Не тільки за себе молю Тебе, а й про людей, що прибігають до заступництва Твого. Церкву Сина Твого у благості збережи і охорони її від злих навітів ворогів, що повстають на неї. Архипастирям нашим пошли поміч Твою в апостольстві, і збережи їх здоровими, довговічними,  щоб правдиво навчали слово істини Господньої. Пастирям випроси у Бога, Сина Твого, ревність і піклування про душі стада словесного, яке вручене їм;  дух розуму і благочестя, чистоти і правди божественної їм низпосли. Виблагай також, Владичице, у Господа верховній владі нашій і градоправителям мудрість і силу, суддям правду і чесність до всіх, а всім, хто вдається до Тебе,  - духа цнотливості, смиренномудрості, терпіння і любові. Іще молю Тебе, Премилосердна, щоб Ти осінила країну нашу покровом Твоєї благостині, і визволяла її від лиха стихій, нашестя інноплемінників та міжусобиць, щоб усі, хто живе в ній, у мирі та любові перебуваючи, тихе і безтурботне життя прожили, і вічні блага Твоїми молитвами унаслідувавши, могли разом з Тобою хвалити Бога на небі повіки. Амінь.

 

 

 

Запитуйте у священика

Ви можете задавати питання священику та читати запитання інших відвідувачів сайту

Щоб перейти натисніть тут...

 

Для тих, хто готується до Шлюбу

Для переходу кликніть тут...

Зареєструватись